Про призначення керівників закладів охорони здоров’я.

Загальні положення:

Відповідно до ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р №2801: «Керівником закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я».

В ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України 02 лютого 2011 року № 49 (зі змінами, у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 30 листопада 2012 року № 981), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року №2131/22443 в розділі II «Організаційні вимоги» (п.2.7.г) зазначено, що необхідно: «призначати на посаду керівника закладу охорони здоров’я особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам»

Керівники державних, комунальних закладів охорони здоров’я призначаються на посаду шляхом укладення контракту. Типова форма такого контракту затверджується Кабінетом Міністрів України.{Частина дев'ята статті 16 в редакції Закону Укрвїни від19.11.2013 N 694-VII () «Про внесення зміни до статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо строків укладення контрактів з керівниками державних, комунальних закладів охорони здоров'я»}

Єдині кваліфікаційні вимоги для керівників закладів охорони здоров’я (головних лікарів, директорів) затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.03.2002 № 117 "Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників", ВИПУСК 78«Охорона здоров'я» (зі змінами), який погоджений з Міністерством праці та соціальної політики України.

До розділу «Керівники» Випуску 78 включені: керівники лікувально-профілактичних закладів; керівники основних підрозділів охорони здоров'я; керівники виробничих підрозділів у побутовому обслуговуванні, діяльність яких відбувається у сфері надання медичної допомоги.

До керівників лікувально-профілактичних закладів належать:

- генеральний директор (директор, головний лікар) лікувально-профілактичного закладу;

- головний лікар обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районної лікарень;

- начальник (завідувач) лікувально-профілактичного закладу;

- головний державний санітарний лікар.

Кваліфікаційні вимоги до генерального директора (директора, головного лікаря) лікувально-профілактичного закладу:

1. Повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина».

2. Проходження інтернатури за однією із спеціальностей медичного (для головного державного санітарного лікаря - медико-профілактичного) профілю з наступною спеціалізацією з «Організації і управління охороною здоров'я».

3. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо).

4. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності.

5. Стаж роботи за фахом — не менше 5 років.

Кваліфікаційні вимоги до головних лікарів обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районноїлікарень:

1. Повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», післядипломна спеціалізація за фахом «Організація і управління охороною здоров'я».

2. Вища кваліфікаційна категорія за лікарською спеціальністю та за фахом «Організація управління охороною здоров'я».

3. Стаж роботи за лікарською спеціальністю: для головного лікаря обласної лікарні — не менше 10 років, а за фахом «Організація і управління охороною здоров'я» — не менше 8 років; для головного лікаря центральної міської та центральної районної лікарень - відповідно не менше 7 та 5 років. Стажування в органах управління вищого рівня.

4. Для головних лікарів спеціалізованих лікувальних закладів обласного підпорядкування (тубдиспансер, кожвендиспансер, кардіологічний, ендокринологічний диспансери) стаж роботи за основною спеціальністю не менше 10 років і за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров’я» - не менше 8 років. Як правило, вони призначаються обласними спеціалістами по профілю (головний фтизіатр, головний ендокринолог, головний кардіолог).

Керівники закладів (головні лікарні) повиннні знати: Конституцію України; акти законодавства, нормативні документи, щостосуються державної служби та місцевого органу виконавчої влади; Укази Президента України,постанови та розпорядження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, що регулюють розвиток галузі охорони здоров'я; основи медичного і трудового права;концепцію розвитку охорони здоров'я населення України; основи міжнародного та європейськогозаконодавства з питань охорони здоров'я; практику застосування законодавства у межах своєїкомпетенції; основи державного управління; практику застосування чинного законодавства; основиорганізації роботи та технологію процесу управління; економічні основи управління охороною здоров'я,демографічну ситуацію в регіоні; специфіку менеджменту і маркетингу в галузі охорони здоров'я;технології інформаційного забезпечення управління, форми та методи роботи із засобами масовоїінформації; правила ділового етикету; сучасні засоби комунікацій та зв'язку.

Таким чином, якщо особа бажає обійняти посаду керівника закладу охорони здоров'я, вона повинна відповідати вищезазначеним вимогам незалежно від форми власності та юридичного статусу закладу.

Встановлюються обмеження при прийнятті на роботу керівниками державних та комунальних медичних закладів для

- лікарів, які не працювали за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров’я» більше трьох років (наказ МОЗ України від 17.03.1993 №48 «Про порядок направлення на стажування лікарів і їх наступного допуску до лікарської діяльності» (зі змінами). Для спеціалізованих закладів охорони здоров’я додатково (не працював на протязі трьох років по основній спеціальності: кардіолог, фтизіатр, ендокринолог та ін.)

- осіб, які звільнилися з роботи, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Протягом року з дня її припинення зазначеним особам забороняєтьсяукладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності або фізичними особами - підприємцями, якщо вони протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій або фізичних осіб - підприємців(Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», стаття 10).