Опис проекту Cвітового банку
Субпроект від Запорізької області "Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Запорізькій області на 2015-2017 роки" направлений на розвиток і зміцнення первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) області, яка наразі надається 32 центрами ПМСД.
Проект розрахований на 2 роки (червень 2015 – травень 2017) з обсягом фінансування з боку Світового банку до 4 млн. дол. США і співфінансуванням з боку регіону щонайменше 10% вартості субпроекту, та можливістю пролонгації у разі успішної його реалізації.
Численні дослідження (в т.ч. і за підтримки Світового банку) засвідчують той факт, що показники України у сфері охорони здоров'я є істотно гіршими, ніж цього можна було б очікувати з огляду на її потенціал. Недостатня увага профілактиці та первинній медико-санітарній допомозі (ПМСД), відсутність системного підходу до запобігання неінфекційним захворюванням і боротьби з ними, надмірний акцент на спеціалізованій медичній допомозі є наслідком і одночасно причиною структурних диспропорцій в системі охорони здоров’я і неефективного використання обмежених ресурсів. Система охорони здоров’я Запорізької області і стан здоров’я населення в цілому відтворюють загальноукраїнські тенденції.
Хвороби системи кровообігу (ХСК) є основною причиною смертності в Запорізькій області:
Як зазначає ВООЗ, поширення ХСК досягло значних масштабів, проте рівень захворюваності може бути істотно зменшений шляхом зниження впливу факторів ризику, діагностики на ранніх стадіях захворювання і своєчасного лікування.
Значну частину ХСК можна попередити. Ці хвороби пов'язані з поведінковими факторами ризику, що піддаються модифікації, серед яких тютюнопаління, нездорове харчування, відсутність фізичної активності і зловживання алкоголем. Зазначені фактори ризику призводять до надмірної ваги, підвищення кров'яного тиску і підвищення рівня холестерину.
Стратегія боротьби з ХСК, що запропонована ВООЗ, передбачає комбінацію заходів на загальнодержавному і індивідуальному рівнях. І якщо на національному рівні є певний прогрес (наприклад, закон про заборону куріння в громадських місцях, збільшення акцизів на тютюн і алкоголь), то заходи на індивідуальному рівні, які повинна забезпечувати система охорони здоров'я, є неадекватними і високозатратними.
В даний час основна увага при наданні медичної допомоги в відношенні ХСК приділяється наданню невідкладної допомоги в стаціонарних установах. Пацієнти звертаються в стаціонарні медичні установи, коли серцево-судинні захворювання досягають стадії загострення або критичних ускладнень. Подібний підхід є дуже дорогим і не призводить до суттєвого зменшення тягаря ХСК. Він також позбавляє людей можливості зберегти своє здоров'я, звернувшись за медичною допомогою на ранній стадії захворювання.
Основною структурою системи охорони здоров'я, яка ефективно може впроваджувати заходи із зменшення тягаря ХСК на індивідуальному рівні (або на рівні місцевої територіальної громади), є первинна медико-санітарна допомога (ПМСД). Однак історичні умови розвитку системи охорони здоров'я в Україні не сприяли зміцненню первинної ланки, а призводили до руйнації інфраструктури, зносу обладнання, зменшення ролі дільничних лікарів, вимиванню кадрів та інших вад у послабленні ПМСД.
Система охорони здоров'я області, як і в цілому в країні, дуже інерційна і мало відповідає сучасним викликам і змінам, що відбуваються в суспільстві (старіння населення, глобалізація і урбанізація з відповідною зміною способу життя, зміна структури захворюваності і смертності). Основна інфраструктура була закладена ще у радянський період, що характеризувався екстенсивним підходом до розвитку мережі закладів охорони здоров'я. Велика кількість медичних закладів, фрагментарність послуг, дублювання функцій є надбанням історичного розвитку, негативний вплив яких можливо зменшити шляхом структурної оптимізації.
Незадовільні умови праці, велике навантаження через брак лікарів ПМСД, низька заробітна плата і статус в медичній ієрархії є складовими порочного кола і призводять як до відтоку лікарів, так і до небажання молодих фахівців йти у первинну ланку. Через це укомплектованість лікарями первинної ланки в області складає 40-70%. Через значний дефіцит кадрів неможливо підвищити вимоги до кваліфікації лікарів.
Проектом передбачається системний підхід до зміцнення ПМСД і вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Запорізькій області:
Основними заходами передбаченими за проектом є:
- Доукомплектування закладів ПМСД медичним обладнанням і меблями;
- Кадрова політика (в першу чергу збільшення кількості лікарів-інтернів в ПМСД)
- Навчання і інформація:
- створення регіонального навчально-тренінгового центру сімейної медицини та його філій в кожному центрі ПМСД;
- навчання лікарів ПМСД основам доказової медицини і використанню ресурсів Інтернет в повсякденній діяльності;
- впровадження стандартів і протоколів в діяльність ПМСД;
- ведення шкіл здоров’я для пацієнтів із хронічними захворюваннями в центрах ПМСД;
- Управління та інформаційні технології (IT):
- пілотування 3-х центрів ПМСД (комп'ютеризація робочих місць лікарів);
- створення електронного реєстру пацієнтів;
- впровадження ведення електронних медичних записів;
- удосконалення системи збору статистичних даних;
- Комунікація з громадськістю (PR):
- створення системи комунікації з населенням стосовно профілактики ХСК
- проведення моніторингу громадської думки відносно процесу реформування ПМСД;
Очікувані результати за проектом:
- збільшення укомплектованості штатів ПМСД;
- підвищення доступності первинної медичної допомоги;
- підвищення якості первинної медичної допомоги;
- зростання обізнаності населення щодо власних можливостей і послуг ПМСД у профілактиці хронічних захворювань;
- зростання поінформованості населення щодо реформ ПМСД;
- збільшення довіри населення до закладів ПМСД;
- підвищення прихильності пацієнтів до лікування хронічних захворювань.
Більш детальний опис проекту у приєднаному файлі
Сайт проекту
Весь контент доступний за ліцензією